(ПРО СЕБЕ)
Під таким заголовком на дев’ятий
день після смерті був знайдений матеріал, написаний моїм чоловіком Йосипом
Михайловичем Пацулою. Усе, що він писав, я перечитувала, бо жила його життям.
Але ці матеріали були від мене втаємничені. Можна тільки здогадуватися, чому. І
чому заголовок англійською мовою? Чоловік важко хворів. Матеріал написаний не
за один день. Із відомої причини не завершений. Це не просто автобіографія
людини, яка жила на цьому світі. Я би сказала, це узагальнений образ українця,
який щиро любить свій народ і Україну. На прикладі його життєвого шляху можна
вивчати історію нашої землі. Тих поневірянь, що зазнав українець-переселенець,
важко тепер навіть уявити.
24 грудня 2013 року минуло 10
років, як перестало битися серце а 24 січня цього року минає 80 років від дня
народження Йосипа Михайловича - патріота-українця, надзвичайно порядної
людини, про яку можна сказати словами В. Симоненка.
«Не шукав я до тебе
Ні стежки, ні броду.
Бо від тебе узбіччям ніколи не брів.
Я для тебе горів,
Український народе,
Тільки, мабуть,
Не дуже яскраво горів».
Лариса Пацула,
